Денис Шиманський митець із Луцька, який працює зі скульптурою. У 2023 році пройшла його перша велика виставка «Залежність». Вона відтворює переживання та думки автора у контексті війни. Учасник митецького об’єднання група 162. Це коло друзів, які хотіли продемонструвати свої роботи та зрозуміти, як працює виставкова діяльність. Разом це було зробити легше. Група включає в себе випускників Львівської національної академії мистецтв, створили її у 2015 році. До складу входять:
Маріанна Вахняк;
Василь Гриневич;
Тарас Попович;
Володимир Семків;
Денис Шиманський.
Коротка біографія
Народився у 1986 році у сім’ї творчих людей. Батько був музикантом і викладав, паралельно малював для себе. Потім отримав роботу художником-оформлювачем у цеху Волинського обласного художньо-оформлювального комбінату. Там малювали агітплакати, оформляли музеї, шкільні експозиції. Батько залучав своїх синів до роботи, у Дениса також є брат Максим та сестра Анна. Мати працювала на взуттєвій фабриці.
Навчався разом з братом в художній школі, а потім вступив до Львівського художнього коледжу імені Івана Труша. Потрапив на відділ художньої кераміки. Кераміка захопила митця своєю технічністю. Вищу освіту отримав у Львівській національній академії мистецтв. У якості дипломної роботи виконав замовлення скульптури надгробка для української фехтувальниці Ольги Бно-Айріян, побачити її можна на Личаківському цвинтарі. Це був виклик для Дениса Шиманського, скульптури з мармура він до цього не робив.
Денис Шиманський Виставка «Залежність»
Повномасштабне вторгнення наштовхнуло Дениса Шиманського на роздуми про людську залежність. Як зазначає автор, ще не народившись ми вже залежимо від матері, весь період існування і до самої смерті ми постійно від чогось залежні. Україна також зараз залежна та не стійка. Це може нести, як позитивні так і негативні сенси. Позитивне — це сфера, яка зображена у деяких роботах. Куля форма ідеальна, вона самодостатня, але доволі хитка. Клин має гострі грані та не може бути стійким, він несе негативний характер. Коли ці елементи з’єднуються, вони взаємодіють разом, тримаються одне за одного. Одна форма не може існувати без іншої. Денис Шиманський виділив декілька слів для охарактеризування своєї роботи:
на межі;
баланс;
крихкість;
резистивність.
Клини гострі, роботи розташовані у просторі таким чином, що їх можна зачепити. Люди взаємодіють разом з експозицією, вони самі повинні тримати цей баланс. Бути у напрузі та не втрачати уваги. Скульптор навмисне розташовує так свої роботи не боячись принести їх у жертву. Наше життя дуже крихке, воно будується на дивних співзалежних, іноді не правильних формах. Один не вірний рух може все зламати та порушити баланс. Адже відсутність уваги і напруги веде до руйнування. Своїми роботами автор скоріше ставить запитання, аніж дає на них відповіді.
Денис Шиманський роботи
фото: Анастасія Міляєва
Дивитись більше: https://www.saatchiart.com/bum