Я і Фелікс не сюжетне кіно, воно про дорослішання, але не у динаміці, а через атмосферу та емоції. Таке собі intermezzo. Воно також про 90ті. Зараз з’являється багато фільмів про той час, бо люди, які здатні переосмислити цей період вже виросли. Ці митці створюють свою реальність, шукають сенси у дитинстві. Кіно знімалося до повномасштабного вторгнення.Одна з центральних тем, це адаптація ветеранів після війни. Головний герой шукає, як йому взаємодіяти з іншими. Часто ветерани відчувають себе не потрібними у суспільстві. Ми будемо все більше стикатися з такими проблемами. І багато людей надламаних війною будуть будувати стосунки як між собою так і з дітьми. Картина підіймає актуальні проблеми, а любителям естетики 90х можна буде насолодитися детальним відтворенням того часу без нальоту бандитизму. «Я і Фелікс» дивитись онлайн українською можна вже на багатьох онлайн платформах.
Як створювався фільм «Я і Фелікс»?
Основа сценарію «Я і Фелікс», це книга письменника Артема Чеха з назвою «Хто ти такий?». У 2021 році — це була книга року BBC. Цікавий факт, що сценарій і роман створювалися паралельно, але тримали різні настрої. Кіно вийшло більш теплим, а книга депресивною. У цих творів різний фінал, коли вийшла книга від прототипа Фелікса була звістка, тому кінцівки різняться. Як згадує режисерка Ірина Цілик:
«Його рідний батько раптом розповів про дзвінок від Фелікса. Він намагався знайти Ліду, а коли дізнався, що вона померла, сказав: «Це все. Кінець.» і повісив трубку. Більше ми не могли про нього нічого знайти, хоч і зверталися до знайомих та до спілки ветеранів війн Афганістану».
Ірина Цілик і Артем Чех одружені, тому вони й працювали разом. Роман автобіографічний, але не повністю. Артем Чех, хотів написати книгу про свого прийомного діда. Адже, Фелікс, тобто Пилип, був чоловіком його бабусі і вплинув на його формування. Роман хотів написати про цього чоловіка з 15 років. Фото не збереглися, лише дитячі малюнки. Поки сам не став військовим не міг його зрозуміти. До війни вважав себе зовсім не мілітарною людиною, через поганий приклад травмованого чоловіка. У книгу частково додає свою біографію, філософські роздуми та образи. Досліджує та переосмислює своє дитинство у 90х роках.
Автор з Черкаської області і події відбуваються саме у цьому невеликому містечку. Зйомки проходили в Києві та Житомирі, бо бракувало коштів перевозити команду. У центрі сюжету хлопець Тимофій, який подружився з дивним та харизматичним чоловіком бабусі на ім’я Фелікс. Цей персонаж воював в Афганістані. Фелікс має аристократичні манери, але вони чудовим образом зникають, коли він напивається через посттравматичний синдром. Думаю у багатьох був такий батько, дядько або сусід. Тому ці приколи будуть знайомими і рідними. Тимофія у дитинстві зіграв син Артема Чеха та Ірини Цілик. Також серед непрофесійних акторів і друг режисерки, письменник Юрій Іздрик. Мати Чеха відмітила, що Іздрик був доволі схожим. Я знайома з його творчістю і думала, що він буде схожий на себе. Перевтілення вдалося. До того ж Іздрик давно хотів спробувати себе в кіно. У стрічці «Я і Фелікс» актори є і професійні, а не тільки аматори. Команда злагоджена і контрасти не занадто виділяються.
Атмосфера фільму повільна, він починається ні звідки і йде в нікуди. Картина споглядання за емоціями та відчуттями. З точки зори драматургії сценарій має великі провали. Але авторка позиціонувала кіно, як спостереження за життям. В її документальній роботі «Земля блакитна, ніби апельсин» ця тема вже простежується. Художнє кіно вийшло з елементами документалістики. Деякі сюжетні лінії нікуди не ведуть, бо так і відбувається у реальному житті. Не всі персонажі, які трапляються по дорозі мають вплив, вони просто приходять і йдуть, не лишаючи по собі нічого, інколи навіть спогадів.
Фільм не виглядає сірим, він теплий і всі скандали і крики ми лише чуємо, а не бачимо. Нас акуратно вводять у травматичні події дальніми криками. Немає надмірного драматизму. «Я і Фелікс», відгуки має діаметральні, але загалом вони позитивні. Кіно інтелектуальне, персонажі в діалогах закладають багато сенсів, треба бути уважним, щоб нічого не пропустити. Дуже дрібно відтворена атмосфера квартири, кожна річ дихає часом. Занурення в ту епоху цілковите. Було складно знайти саме таку квартиру, не тлінну і без пластикових вікон. В Києві шукали вуличні локації, які не змінилися з 90х., бо на постпродакшн грошей не було. Доводилося йти складним шляхом. Зусиль потребувало відтворити в пам’яті, як все було в дитинстві.
Про Ірину Цілик та Артема Чеха
Артем Чередник, це справжнє прізвище автора. Має освіту соціолога. Але за професією не працював. Працював актором театру, охоронцем, продавцем, промоутером, журналістом, копірайтером, художником-моделмейкером і старшим стрільцем та навідником БТР у лавах Збройних Сил України. З 2014 року відчував, що його місце на фронті. Проходив комісію, а потім у 2015 році отримав повістку. Для сім’ї це був серйозний виклик. Адже дружина не могла уявити, що стане жінкою військового у 21 столітті. Наразі служить у ЗСУ.
Ірина Цілик є не тільки режисеркою, але й поеткою, письменницею. Працює у стилі документалістики, навіть якщо робить ігрове кіно. Вона відома далеко за межами України. Входила до журі канського кінофестивалю. Наразі є однією з найактивніших українських культурних дипломаток на міжнародній арені. Не втомлюється нагадувати про війну за кордоном. Є амбасадоркою Українського ветеранського фонду, щоб голоси ветеранів і ветеранок було чутно. Регулярно публікується у світовій пресі, освітлює події в Україні. Допомагає ЗСУ з 2014 року.
«Я і Фелікс» дивитися буде цікаво людям, які росли в дев’яності або цікавляться своїм минулим та своїх батьків. Любителям естетики 90х, артгаузних фільмів і фанатам Юрія Іздрика. Історія доволі ностальгічна, а подивитись «Я і Фелікс» можна на нетфлікс або такфлікс.