top of page
  • Фото автораУВ

Люксембург, Люксембург рецензія

Оновлено: 30 січ.

Люксембург, Люксембург український фільм 2022 року. За жанром, це трагікомедія та роуд муві. Цікаве кіно, яке дозволить на пару годин відключитися від реальності і трохи посміятися. В наш прокат картина вийшла у 2023 році та прем’єра проводилася в Харківському селі Близнюки. В селі навіть немає кінотеатру, тому показ відбувся в будинку культури, були місцеві, преса та вісі бажаючі. Оскільки головні актори Аміл та Раміл Насірови саме звідти. Кошти від показу пішли рідним воїнів ЗСУ села Близнюки.


Режисер Антоніо Лукіч, трохи відомостей


Народився у 1992 році на заході України в Ужгороді. Там і ріс. Вищу освіту режисера отримав в університеті імені Карпенка-Карого. На початку своєї кар’єри знімав короткометражні фільми, як і всі. Інакше не отримаєш фінансування на повнометражний фільм. Його документалка «Риби озера Байкал» отримала нагороду фестивалю CineRail  в Парижі за найкраще документальне кіно. Посів третє місце на конкурсі короткометражок «Україна . Шлях до миру». у 2016 році. Отримав нагороду 50 000 грн.

«Планував їх якось символічно витратити, перші прокатні гроші все-таки. Але врешті купив собі три пари трусів за акцією, а залишок поставив на те, що Вінус Вільямс заб'є першу подачу. Програв».

Так про цю подію згадує Антоніо. Перша повнометражна робота «Мої думки тихі» дебютувала у 2019 році. Про себе розмірковує, як про режисера та ФОПа 3-ї групи. Адже якщо ти митець, то волею неволею стаєш і підприємцем. Потрібно створювати команду, шукати та домовлятися про локації, менеджерувати весь процес, приймати рішення. Кіно — підприємництво для азартних людей.


антоніо лукіч

Антоніо Лукіч розмірковує про суть кіно. Фільми, вони як реальне життя звужене до історії. Найбільші історії про маленьких людей. Цей жанр може дати багато відповідей про те, як влаштоване життя, якщо не зводити все до простої форми. Вважає, що не буває поганих акторів, бувають погані режисери. Тому, коли Лукічу не подобається, як виходить певна сцена, він краще працює над сценарієм, поки все не стане добре. Найгірше побажання для іншого, на думку режисера, це щоб про людину зняли повний метр. Щоб автобіографія стала цікавою, особа повинна пережити трагедію, страждання, відчути справжній біль. Розбитися та скластися заново.


Його фільми розповідають про сім’ю та про те, як люди намагаються адаптуватися у незручному житті. Війна міняє і правила кіно. Тому тепер фільми у яких чорне зображено чорним, а біле білим, не є поганими. Ми живемо у дійсності де не треба шукати в злі щось хороше та світле. Воно має зображатися з документальною точністю. Ігрові фільми про війну наразі не можливі, бо не пройшло переосмислення цього етапу нашої історії. Це все ще попереду. Після кожної своєї роботи режисер хоче піти з кіно, але наразі не створив ще такої картини, щоб піти. «Здається, якщо знімеш фільм і покажеш його на Венеційському кінофестивалі, життя стане зрозумілим та щасливим. Це не так. Шлях до мрії і є життя».


Створення фільму


Зйомки стартували у 2021 році і завершилися за 54 дні. Знімали в Лубнах, Києві та Люксембурзі. До початку повномасштабки картина була зовсім не готова. Було зроблено чорновий монтаж і фільм таки отримав запрошення до Венеції. Це нормальна практика розсилати на фестивалі попередньо  змонтований фільм. Після початку повномасштабного вторгнення виявилося, що фільм розкиданий по Києву. Спочатку думали чи потрібен він взагалі, часи змінились і вже не до цього. Але вирішили зібрати все до купи і зовсім не даремно. Восени 2022 відбулася прем’єра на Венеціанському кінофестивалі.



Люксембург, Люксембург бюджет, якого склав 28,5 млн гривень, окупився в прокаті і за 3 місяці зібрав 34 млн. гривень. Антоніо жартує, що його другий фільм зібрав більше ніж найпровальніший в прокаті фільм Ґая Річі. За перші вихідні його подивилося 36 000 глядачів, а загалом за 3 місяці 228 110 чоловік. Отримав схвальні відгуки та рецензії ще в Венеції. Зокрема була відмічена акторська гра братів Насірових. Лукіч хотів, щоб грали саме брати, бо для нього була важлива органічність. Він зв’язався з ними через соц. мережі. Люксембург, Люксембург фільм, збори якого перевершили очікування. У фільм Антоніо вклав особисті переживання:

«Так. Я кажу, що це дуже добре, бути режисером. Адже будь-яку особисту травму можна перетворити на історію та заробити на цьому гроші. Я жартую».

Люксембург, Люксембург сюжет


В основі історії лежить рефлексія режисера, щодо його стосунків з батьком. Стимулом до фільму стали роздуми про його смерть. Свої переживання режисер розділив на двох героїв, Васю, який сторониться зв’язку з батьком та Коля, який співчуває йому. Хлопці намагаються зрозуміти, як влаштоване життя і розібратися на прикладі свого батька, якого бачили давно в дитинстві. Режисер міркує глибше. «Люксембург, Люксембург» має пояснення, що батько, це метафора творця. І всі ми його шукаємо. Бог не завжди являється тим, хто на це заслуговує і дива бачать не всі хто вірить. Але одному з головних героїв щастить, він міняється на краще, знаходить трохи відповідей на свої питання.


А щоб додати вам ентузіазму до перегляду стрічки «Люксембург, Люксембург» ловіть цитати:


—     Не можна ізбавиться от воспомінаній із прошлого, нада научиться жить з ними.
—     Еслі ти поїхав за женщіной в Лубни — це вже точно по любві.
—     Ситость дєлає нас подобними до звірєй, а ограніченія наооборот — заставляють развиваться.
—     З усього в цій жизні треба спригувать воврємя.
—     Кажуть, радітєлі отвєтствєнні за своїх дітей, далжні лі ми, діти, нести отвєтствєнноть за своїх радітєлєй? Я хз.
—     Коля, синок, клєткі нашого організма обновляються каждих 7 лєт. Коль, це уже не той папка, який жив з нами, того уже давно нема. Він розтворився і іщез вмєсте з клєтками.
—     Єслі Бог був би, він би дапустив, шоб отак сини без баті росли? Шоб розставалися сім'ї? Шоб оці всі війни? Ілі шоб люди в поліцію шли работать?

На головні ролі було обрано не професійних акторів. Сам Лукіч розділяє акторів та артистів. Хлопців він розглядав, як артистів, але вони виявилися гарними акторами. Якщо б вони відмовилися від зйомок фільму би не було. Брати допомагали робити сценарій. Антоніо побачив Аміла на ютубі і зрозумів, що він повинен зніматися. А потім виявилося, що в нього є брат близнюк і це просто метч. Також на органічність вплинув суржик хлопців. Актори «Люксембург, Люксембург», окрім Аміла і Раміла є Наталія Гнітій, Людмила Саченко, Віктор Драпіковський, Доріс Майданюк, Карина Черчевич та інші. Крім того там є і батько хлопців Вазіф. Можете спробувати вгадати кого він зіграв, буде не складно. Кінцівка фільму Люксембург, Люксембург  комусь може здатися не зрозумілою або не однозначною. Але якщо подивитися уважно і трохи поміркувати все стане на свої місця.


Люксембург, Люксембург відгук


Аміл і Раміл вважають стрічку живою, «непластмасовою». В ній підіймаються важливі питання, але вони подані у доволі гумористичній формі і тому не напружують глядача. Діти, які ростимуть без батька, наразі вже сувора реальність. В цілому «Люксембург, Люксембург», відгуки отримав позитивні, як від глядачів так і від критиків. На всіх показах були заповнені зали. Кожне місто реагувало по-своєму, бо у кожного є прояви місцевого менталітету. Продюсер фільму Володимир Яценко здивований невеликою кількістю критики.  «Люксембург, Люксембург» нагороди отримав також. Серед них за найкращу режисуру на 20-му міжнародному фестивалі в Монте-Карло. Найкращій фільм на міжнародному кінофестивалі PriFest.


Мені кіно сподобалося, я би оцінила його на 8/10. Дивитись доволі легко, сюжет не затягнений. Можливо мені трохи не вистачило динаміки. Картинка приємна, всі актори грають добре. Зацінити фільм «Люксембург, Люксембург» на Netflix вже можна. Компанія придбала його собі до бібліотеки, а це вже перемога для презентації нашого кіно світу. Сподіваюсь так буде і надалі.


Дивитися трейлер «Люксембург, Люксембург».



Більше в нашому телеграм:


43 перегляди

Останні пости

Дивитися всі

Comments


Commenting has been turned off.
bottom of page