Уххх — складно, складно. Взагалі фільм того вартий, щоб його дивитися, але краще бути підготовленим глядачем, мати спеціальний настрій та розуміти бекграунд. Не рекомендую запрошувати дівчину або хлопця глянути “Землю” разом на початку стосунків.
Я дивилася з двох заходів, але в принципі післясмак лишився приємним. Можна було б й одразу все глянути, але це так не робиться зі складними творами. Один знайомий якось намагався навчити мене дивитися і розуміти балет, але я великого ентузіазму не схопила. Схема там досить проста. Перед виставою треба ознайомитися зі змістом твору, його історією та часом, а потім вже дивитися. Це допомагає зробити усі сюжетні твісти максимально зрозумілими. Така невелика хитрість, не дякуйте, головне користуйтеся.
Про що взагалі фільм «Земля» Олександра Довженко?
Кіно розповідає про перші роки колективізації і боротьбу між куркулями та колгоспниками, становлення радянської влади на селі. У більш широкому сенсі, «Земля» Довженка, саме про землю, яка народжує, кормить нас та поглинає в кінці буття. Нерозривний цикл життя та смерті. Українська територія століттями була аграрною, тому не дивно, що багато культурних наративів особливо у 20х роках було пов’язано з селом. Там збережені традиції українства, воно кормило міста.
Аналізуючи «Землю» Довженка далі, ми бачимо питання технологій, що вони руйнують зв’язок з природою. Ця тема дискутується і сьогодні.
Думка показана у сюжеті з двох боків. Наприклад трактор, який буде допомагати прискорювати посів, комуністи сприймають з ентузіазмом. А старше покоління навпаки, як руйнацію зв'язку з природою. Через таку річ Олександр Довженко демонструє і інше, як сприймається простими жителями села радянська влада. Трактор приїздить, комуністи радіють, починають виконувати план і тут він ламається. І люди впадають в жах та паніку, хоча через таку оказію, могли все засіяти й самі, як робили до цього роками. Тобто нічого такого, але всі були в курсі, що через це буде розстріл. Проблема вирішилася доволі просто у трактор нассяли і він запрацював. Така невеличка українська кмітливість. З технічної точки зору у радіаторі скінчилась вода, тому він не запускався.
Інший символ це яблуко. На початку фільму ми бачимо дитину, яка їсть яблуко і її діда який помирає у кругу сім’ї. Дуже відома з часів Біблії метафора, використовується у багатьох фільмах, як посилання на Олександра Петровича. У ретроспективі, аналізуючи землю Довженка, ця метафора йде лінією крізь увесь фільм: яблуко-від-яблуні — дід та онук, їжа вирощена з землі дає життя і у той же час, дід який їсть фрукт скоро стане добривом. У цьому фільмі на багатьох кадрах ви бачитиме ці яблука, тож декодуйте.
Трохи несподіваного та пікатного...
Взагалі якщо читати Довженка, що я і робила у далекому шкільному минулому. Там все про відчуття, образи і філософські питання. Якась легкість та наївність. Але кіно таким не вийшло. Бо у контексті часу для запуску у прокат потрібна була ідеологічна направленість: плюси колективізації, атеїзм та злі куркулі. Показ фільму до речі, як не символічно, тривав 9 днів. Його швидко зняли. Це одна з тих картин де Довженко зробив комунізм ширмою для своїх роздумів, надалі так вже не працювало.
У фільмі є місце екшену та еротиці. На вас чекає вбивство, оголене жіноче тіло та тягар пристрастей людських. Все в купі, а це на секундочку 1930 рік. В Європі прокат теж проходив, але довше і з багатою кількістю позитивних відгуків. Довженко заклав основи кінематографу не тільки в Україні, а й у всьому світі.
"Земля" у 1930 була визнана найкращим іноземним фільмом радою кінокритиків США. В 1958 в Брюсселі стрічка була включена до списку кращих фільмів усіх часів. Що цікаво він має свій рейтинг на IMDB у 7.2. Не 10 з 10, але для такого доісторичного, німого фільму, ще й про колективізацію, це дійсно забагато. Зараз точаться дискусії про роботи Довженка, як пропагандиста. Але тоді питання стояло так, або знімаєш політ агітку або не знімаєш взагалі. Думаю йому потім було не зовсім весело враховуючи, що колективізація скінчилася голодомором. Але мені насправді не здалось, що фільм саме про це, там були складніші питання просто у таких декораціях і контексті.
Тож дивтися чи не дивитися?
Сакральне питання людей, які хочуть бути інтелігентнішими більш, ніж вони є зараз. Відповідь доволі проста. Якщо ви якось дотичні до візуального мистецтва або бажаєте бути — однозначно так. Якщо вам нічим зайнятися — однозначно так. В інших випадках не треба плюватися, це не МАРВЕЛ. Натомість вас чекають крута постановка кадру, мальовничі пейзажі, естетика та гарна операторська робота. На що я би поплювалася, окрім радянської пропаганди, відсутність тексту у довгих діалогах. Тому вигадуй сам, про що там могла йти мова.
У нас зараз люблять згадувати про Олександра Петровича Довженка, як про великого митця, якого знали у всьому світі і про нього говорив САМ Чарлі Чаплін. Але якщо ви подивитесь Землю, багато хто не зрозуміє в чому прикол. А він є. Кіно на той час тільки починало розвиватися, були популярні короткі комедії, які крутили у салонах. І тогочасні сноби порівнюючи його з театром, вважали культурною деградацією та вульгарністю. А кіно «Земля» це велика повноцінна робота зі своєю драматургією, сюжетом та проблематикою. Це був не один серйозний метр на той час, але це допомогло вибудувати імідж кіно, закласти основи і зробити його мистецтвом вартим уваги.
Більше в нашому телеграм: