В Україні намітилася тенденція поєднання музики і театру серед молодих виконавців. Яскравими представниками такого жанру є київський гурт Schmalgauzen, концерти їх приголомшливі. Вони виглядають набагато цікавіше та видовищніше за звичайних хлопців з гітарами. Окрім аудіо сприйняття, ми реагуємо на візуальні образи, жести. Якщо задіяти всі ці спектри емоцій, то людина отримає більше вражень. Тому білети на концерти розлітаються за декілька годин. Я вже другий раз не встигла купити.
Як створили гурт
Всі учасники зустрілися в театральному університеті імені Карпенка-Карого. Якщо хто не знає, то університет носить ім’я засновника українського театру. Зі шкільної програми могли читати «Сто тисяч» або «Мартин Боруля». Учасники гурту професійні актори. Перший концерт відбувся у 2020 році. Стрімка популярність може виглядати, як яскравий постріл кар’єри. Але успіху передували тяжка праця та велика кількість репетицій. Місцем репетицій був будинок культури у селі Іванковичі, київської області. Щоб відточити свої навички доводилося після занять їздити за місто, грати до ночі, а потім зранку повертатися на заняття.
Концертні програми базуються на драматургії та музиці. Іноді в цьому симбіозі може бути більше музики, іноді театру. Пісні наповнені готичними та морськими історіями з вигаданими або існуючими персонажами. Виступи — це різні розповіді, об’єднані одним сюжетом. Є чудове виконання на вірш Вінграновського, раджу послухати.
До повномасштабного вторгнення, їх програма складалася з російськомовних пісень. Був повноформатний альбом. Вони його виклали в пам’ять про смерть колишнього саксофоніста гурту Артемія. Але все одно прийняли рішення видалити його. Перезапустити кар’єру українською мовою, бо інакше і не можна. Восени 2022 року була створена нова концертна програма «ТвійВіль» на основі творів Августа Стріндберґа та Томаса Манна. Історія про штабс-капітана, який отримав лист від коханої, що чекає його на березі.
Основні солісти гурту Михайло Матюхін та Влад Михальчук представили виставу «Августо і Густав» за творами Роберта Вальзера. Головні герої палко сперечаються між собою щодо поезії і музики. Виглядає видовищно та яскраво. Тому раджу відвідати виставу, поки вона не скінчилася.
Учасники гурту Schmalgauzen
Михайло Матюхін народився та виріс у Кривому Розі. Захоплювався футболом, але його віддали у співочий колектив. Сім’я музикантів не в одному поколінні, тож навчання у музичній школі було логічним. Але як і у багатьох, це ледь не відбило бажання займатися музикою. Школа дала гарне підґрунтя для нинішньої кар’єри. Також з дитинства брав участь у театральних постановах і мюзиклах. Працює у театрі Франка, в кіно грати не бажає, не має часу відвідувати проби.
У Кривому Розі, як і в багатьох східних та південних регіонах є погана тенденція розмовляти російською мовою. Михайло перейшов на українську, бо «не може собі дозволити ні як людина, ні як митець». Такі процеси в нашому суспільстві можливі та як ніколи важливі. Для Михайла дивно, що люди продовжують слухати російську музику, він колись також мав улюблені гурти, але більше не може їх слухати. Ось, як він міркує про це: «Проблема в тому, що їхній світогляд дозволяє їм це робити». Його ціль як митця робити якісний продукт, який дозволить обирати саме українське без вагань.
Більшу частину популярності хлопці отримали саме через тік-ток. Влад «Дід» Михальчук вчасно зрозумів такі перспективи та почав розвивати канал. Влад основний автор пісень гурту. Виріс у Хмельницькому.
Мама колись змусила піти в театральне і з цього почався його шлях. У текстах багато морської тематики, бо автора приваблюють морські історії, міти, романи. Дивує, що 98% океану ще не досліджено і він є великою загадкою, яка плекає до себе. До прочитання рекомендує п'єсу Алессандро Барікко «Новеченто». Це допоможе краще зрозуміти програму «ТвійВіль». Адже п'єса про музиканта, який все життя провів на кораблі та ні разу не ступив на берег. 23 лютого дивився фільм Олега Сенцова «Носоріг» у кінотеатрі. Владу ніби ввижались вибухи, все навколо вже кипіло. Це був тяжкий час очікування для нас всіх, війна висіла в повітрі невідворотно.
Ударник гурту Кирило Липко родом з Кременчука. Його мама хотіла, щоб він був актором, але сам він не хотів. Навпаки бажав бути, як не дивно, стоматологом або будівельником.
У десятому класі потрапив у театральну студію і вже не бачив чим займатися іншим. Дуже звик до Києва, коли почалась війна не поїхав з міста, бо знав, що всі повернуться. Йому подобається, що їх гурт асоціюють саме з цим містом.
Басист Євгеній Запояско та саксофоніст Роман Дебрін — кияни. Євгеній пішов до театральної студії, бо туди пішов його найліпший друг. Роман же половину життя займається музикою. На певному етапі його спіткало вигорання і потрібно було переключитися на щось інше. Його покликали на кінопроєкт це і підштовхнуло вступити до Карпенка-Карого. Батько також там вчився.
Для нього гурт це віддушина, де можна наповнюватися енергією, надихатися, акумулювати ідеї, які народжуються у твоїй голові і за які тебе не засудять. Без гурту його життя не було б таким цікавим.
Слухайте топ-5 пісень гурту Schmalgauzen:
1. Весна;
2. Jessica;
3. Сон Амур;
4. Сірі туфлі;
5. Розалінда.
Більше в нашому телеграм: