Я не дуже розуміюся у жанрі фентезі, зазвичай це не моє чтиво, але відрізнити гарну книгу від поганої я можу. Скажу одразу, книга варта вашої уваги, читати її цікаво і захоплююче. Розповідь базується на історії, міфології та легендах Криму, хоча напряму півострів не згадується, ми це розуміємо із контексту. Але використані оригінальні назви поселень та міст, які були до депортації татар. Авторка не тільки створила світ, але й надала йому реального контексту. «Дім солі» аудіокнига доступна на сайті «Абук», для тих кому не подобається гортати папір.
Світлана Тараторіна біографія
Світлана росла в Криму, але у 2002 році отримала грант на навчання і переїхала до Києва. До того, як розпочати письменницьку кар’єру, після закінчення університету Драгоманова, почала працювати журналісткою. Потім працювала у сфері політичного піару. Писала для «ELLE», «Української правди», «Главред», «DreamKyiv», «Gazeta.ua», «ЛітАкцент». Наразі працює директором з комунікацій у видавництві «VIVAT». Також в своєму інстаграм Світлана Тараторіна зазначає, що бере участь у проєкті «Фантастичні talk(s)». Це літературне об’єднання, яке було започатковане у 2021 році і переросло у ютуб-канал на якому авторки обговорюють фантастичну літературу, як українських так і світових авторів. Також багато уваги приділяють і українській міфології. Після початку повномасштабки на каналі проводять інтерв’ю з відомими на весь світ фантастами з ціллю збору коштів на потреби війська.
Для неї історія Криму дуже важлива, адже вона, як і багато з нас знала тільки російські наративи. Анексія спонукала розібратися у цьому питанні. Знаннями ділиться за допомогою своїх творів, допомагає підтримувати контекст Криму в українському інфополі. «Дім солі» яскраво повертає Крим у дискусію в Україні. Світлана Тараторіна також авторка книги «Лазарус». Якщо ви полюбляєте жанр фантастики, то у вас є можливість задовольнити свій попит. «Лазарус» розповідає про Київ 1913 року, окрім фентезі є елементи ретродетективу. Серед важливих робіт книга-біографія Марії Примаченко для дітей «Оця Марія звірів малювала».
Дім Солі відгуки
Роботу над книгою авторка розпочала у 2019 році, а презентувати її збиралася у лютому 2022. Тож книга вийшла пізніше ніж очікувалось, бо війна зі старшими братами стала вже відкритим і потужним протистоянням. Про це як раз і йдеться у романі. Твір є результатами переосмислення авторкою подій 2014 року, а потім і сьогодення. Написання вийшло для Світлани своєрідним способом осмислити події і розібратися у собі, щоб розставити всі крапки над І.
На обкладинці є напис «Крим повернеться додому». На момент написання, це скоріше було надією і нагадуванням. Адже до 22 лютого кримські події були певним табу для обговорення, щоб не провокувати ворога. Це все замовчувалось, як згадує Світлана. Для неї ця фраза набула обрисів після звільнення Херсону. У романі переплітається фентезі з реальними історичними подіями і постатями. В кінці книги є посилання на імена персонажів, які були взяті з історичного контексту. Це надає додаткових сенсів роману, доволі цікавий хід. На переконання авторки всі відповіді на теперішнє та майбутнє варто шукати в історії.
В книзі мені сподобався сюжет. Спочатку розрізнені лінії були не зрозумілими, але потім в кінці все зійшлося. Прогалини в сюжеті, які мене муляли у період прочитання, стали на свої місця. Атмосфера одразу затягує у читання, хочеться досліджувати світ, який детально прописаний. Для мене була цікава кримська міфологія. Це вже другий роман (За перекопом є земля), який знайомить мене з Кримом. Легенди та міфи постають з цілком різних епох, що і творить історію півострова. Кримські оповіді доволі поетичні, як і міфологія. Все будується навколо легенди про золоту колиску, згідно з якою, народ який її втратив не буде жити вільно у злагоді на своїй землі. Якщо її викрасти або загубити, всі навкруги будуть ворогувати та воювати. Путіну до речі її таки дарували, сюжет з розряду РЕН ТВ. Для тих хто не в курсі, її подарували, як символ панування росії над Кримом. Але є один нюанс, за легендою на неї накладено закляття, яке повинно покарати людину, яка має погані наміри та хоче поневолити татар. Тонко під’*бали.
Щодо негативних моментів, хочу виділити любовні лінії, науковість, фізика і з мотивацією у певних персонажів є проблеми. Читати «Дім Солі» не важко. Праця доволі захоплююча, але без прикрих нюансів не обійшлося. З наукової точки зору складно щось сказати, це не Макс Кідрук, щоб детально прописувати всю «фізику» і «хімію», але якісь базові речі повинні бути. Краще це було б залишити на магію уявного світу і не намагатися пояснювати науково. Хто щось розуміє в науках, буде душно критикувати, як я. Любовна лінія виникла після кількох зустрічей героїв на порожньому місці. Також головна речовина суєр, яка спотворює жителів Кіммерику і викликає мутації, за поясненням є:
«нова елементарна частинка. Для себе я називаю її фактором змінності. Найстабільніший прояв частинка має в структурі солі, що випала відразу після спалахів».
Звучить, як набір слів з фізики 7 класу. Ця частина робить спотворених мутантів «засоленими». Засолення— це символ окупації і як швидко «відійдуть засоленні» залежить від нас усіх мешканців материкової України. 10 років це величезний період активного промивання мізків. Молодь, яка була на період анексії дітьми, має вже інше світосприйняття. Їм вливали тонами цю пропаганду і тепер з цим треба буде активно боротися вже зараз. Авторці хочеться вірити, що найкращими ліками буде культура. Література у цьому плані дуже корисна, з моєї точки зору окуповані території врятує лише культура та економічне зростання. Також не варто оминати і історію України, тому Світлана у своєму романі акцентує увагу також і на материку. Оповідь у книзі, демонструє нам історичну тяглість, що ворог із століття в століття приходить до нас і в цьому немає нічого нового.
Світлані важко оцінити який вплив вже має чи матимем її книга. Роман перекладений на Азербайджанську і Польську мови. Авторці цікаво почути думку закордонних читачів. «Дім солі» скачати електронну книгу можна на сайті видавництва Віват.
Comments