top of page
  • Фото автораУВ

Памфір

Оновлено: 21 бер.

Фільм «Памфір» став відкриттям для західної аудиторії у 2022 році. Українці змогли подивитися тільки у 2023. Зараз фільм доступний на Netflix. Британська газета «The Guardian» внесла картину у вибір 2023 року, разом з роботою «Фабельмани» Спілберга. Видання зазначає, що фільм все одно був би вражаючим, якби його й не зняли в Україні. Це доволі зрозуміла історія для прикордонних міст по всьому світу. У картині зображено довоєнну дійсність, піднімається проблематика корупції, беззаконня та відсутності роботи у західній місцевості країни. Через це люди вимушені покидати сім’ї і виїжджати на заробіток у сусідні держави.


Виробництво фільму


дмитро сухолиткий-собчук

Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук виріс у Чернівцях. На канікулах бував у бабусі з дідусем і там вперше побачив свято Маланки. Тому захоплення цим дійством має свої корені з дитинства. Навчаючись в університеті Карпенка-Карого, викладач порадив корисну звичку для своїх студентів, вести нотатки цікавих спостережень. Як зазначає режисер, в нього це автоматична звичка і вона дуже допомагає в роботі. З цих нотаток використано багато цікавих образів і у фільмі. Виробництво кіно зайняло вісім років. Але ідея виникла ще десь у 2013. Режисер поступово досліджував тему Маланки, її ведення в різних селах та регіонах.


Після закінчення вузу намагався отримати гранти, стипендії і фінансування від закордонних фондів. Коли надсилав сценарій, мав дуже схвальні відгуки. Але проблема була в тому, що режисер не мав коротких метрів. Це є перепоною для отримання грантів. Потрібно відзняти короткометражок, поїздити з ними по фестивалям. Зробити резюме з робіт, щоб показати на що здатен митець. Тоді більше шансів отримати грант. Дмитро зняв короткі метри «Штангіст» та «Красна Маланка». Після цього зміг отримати фінансування. 


Памфір сюжет


Загалом фільм про нашу ментальність. Сюжет доволі банальний, історія про контрабандиста цигарок на кордоні. Головний герой Льоня Памфір, через певну трагічну подію у житті його сім’ї, обіцяє дружині більше ніколи не займатися незаконною діяльністю. Він приїзджає з заробітків під свято Маланку. Його син Назар не хоче, щоб батько їхав, тому спалює церкву разом з його документами. Щоб відшкодувати гроші за цей випадок, Леонід вимушений останній раз принести контрабанду. Кордон з Румунією у фільмі символізує й інші кордони — між людьми, всередині сім’ї,  в релігії, совісті, виборі й боротьбі. Адже, щоб врятувати сім’ю, іноді потрібно йти на компроміс зі своєю совістю. Це такий короткий синопсис.


Хто такий Памфір? Головний герой має це прізвисько від діда, коли йому вибили передні зуби, став дуже схожим на свого родича, який був румуном. Памфір означає камінь, сильну людину, яку складно зламати. Леонід іноді цитує діда та згадує його історію на підкріплення власного атеїзму. Коли дід приніс священнику намальовану ним ікону, той її розірвав, бо в ній немає смирення.


олександр яцентюк памфір

Леонід уособлює в собі сильну людину, для якої добробут сім’ї на першому місці. Це чоловік, який бореться і якому не все вдається. Символ поколінь учасників незалежності, що дивляться у Європу, озираючись на Україну. Шукаючи краще життя для себе і своїх дітей. Він турботливий, але при цьому кремезний. Має велике почуття справедливості і добивається його кулаками, заради цього може покласти свій добробут. Типовий дядько, якого ми часто бачили серед знайомих та якому симпатизували. Він нам подобається, бо протистїть місцевому «царьку», без якого нічого не відбувається в області. Б’ється з цілим натовпом бандюків та майже їх перемагає. Його всі поважають, навіть вороги. Такий собі «чесний чолов'яга з принципами».  


соломія кирилова станіслав потяк

Його жінка, нам демонструє впізнаваний образ української дружини. На її плечах тримається родина, поки чоловік на заробітках. Вона дуже сильна і спроможна протистояти рішенням чоловіка, якщо це потрібно. Переживши трагедію, не зламалася, а віднайшла в собі сили та віру. Натомість чоловік її втратив. Олена перетворює страждання на паливо для віри. А Леонід у свою чергу питається: «Де був Бог, коли його треба було?». Жінка є моральним компасом і попереджає, що не правильні вчинки призводять до болісних втрат. Тому нам тяжко спостерігати за тим, як герой вчиняє не правильно. Обставини іноді нас змушують обирати хибні речі, бо здається, що так буде менше школи. Але за все приходить відплата і покарання. Жінка Памфіра знає, що головне по суті це закон совісті. Цього закону досить, щоб жити чесно.


Головний антагоніст Орест Мордовський має характерне прізвисько «морда». Він є зразковим сім’янином і люблячим дідусем. Насправді жорстокий очільник поліцейської мафії, який нещадно розправляєтеся зі своїми ворогами за мізерний непослух. До речі його зіграв Олександр Ярема. Ви можете його знати, як доброго ведучого передачі «ВусоЛапоХвіст», хто таке пам’ятає. Зіграв дуже класно, дивитися на нього огидно.



У стрічці «Памфір», актори всі грають дуже переконливо. Головних героїв Олександра Яцентюка, Соломію Кирилову, Івана Шарана, відзначали у баготьох номінаціях на фестивалях. Щоб підготувати акторів до зйомки, режисер влаштував невеличкий табір у Буковинському районі. Вони жили у трьох локаціях. В одній з них з сім’єю, де ділили побут, щоб вивчити діалект та зрозуміти звички місцевих жителів. Спілкуватися можна було тільки діалектом. Займалися з філологом, який пояснював, як утворюється звук і проводив мовні заняття. До цього вони готувалися самі, слухаючи аудіо та читаючи книжки. Одне з завдань було розмовляти з місцевими, ходити на базар. Коли на базарі питали, з якого актор села, то це було великим успіхом. Місцеві допомагали, кажучи, що все ще погано і потрібно тренуватися або, що вже добре виходить. Головна героїня навіть працювала на місцевому заводі.


«Памфір», фільм дивитись онлайн українською, краще з субтитрами. Там використано говірку буковинського діалекту, яка може бути не зрозумілою мешканцям інших регіонів нашої країни. Але ця мова вдихає у розповідь життя, самобутність та допомагає повірити в історію. Не обійшлося й без кацапів, вони зробили не зрозуміло нащо переклад на свій жабно-болотний діалект. Режисер Дмитро Сухолиткий-Собчук прокоментував це так:


«У цьому є один плюс – вони взагалі не зрозуміли діалект, перевернули зміст навіть елементарних речень. Між нами і нашими культурами прірва! Їм нас не зрозуміти»

Свято Маланки


Варто відмітити, що головний герой має схожість з ведмедем, він періодично характерно гарчить під час бійки, поранення, сексу і навіть при розмові. Центральним персонажем Маланки, якраз і є ведмідь, у Румунії ведмідь шкіряний, а у нас солом’яний. Солома характерна для німецьких традицій, на території Красноїльська в свій час проживала громада німців. Село Красноїльськ, є туристичним центром Маланки тому, щоб побачити на власні очі, відвідайте у новорічну ніч. Взагалі її водили на старий новий рік, але ми змінили календар. З початком повномасштабної війни свято взагалі не проводиться.


Костюми готують десь за місяць. Головний персонаж ведмідь, якщо брати канонічну Маланку у селі Красноїльськ. Ведмідь характерний для румунської традиції, бо село знаходиться на кордоні і там більшість жителів етнічні румуни. Основні персонажі засновані на легенді, тому під час ходи співають пісню про ведмедя, якого спіймав циган. Він навчив його танцювати та співати і водив по оселям на старий новий рік, щоб розважати людей. Серед канонічних персонажів є:


  • Ведмідь. Буває двох видів, крилатий і з копиці сіна.

  • Циган. Водить ведмедя і виганяє булавою злих духів.

  • Цар і цариця. Персонажі для дітей та підлітків, які хочуть взяти участь у дійстві.

  • Дід і баба. Вбираються в етнічний одяг, є вже заміжніми людьми.

  • Жид. Носить високий циліндр і бляшанки, які торохтять, що символізує достаток.

  • Циганка. З лялькою або люлькою у руках, питає в глядачів аліменти.

  • Вершник. Зверху в мундирі, сидить на бутафорському коні.

  • Чорт. Вийшов з ужитку, через скарги священників.



У кожному регіоні свої варіації персонажів. Маланка трансформується, тому в дійових особах можна впізнати політичних діячів, співробітників поліції, суду, сбу, фотографів, фрілансерів, айтівців та представників будь-яких інших професій. Маски роблять з пап’є-маше, борошна, клею, крохмалю. За радянських часів, як основу маски використовували протигази або наліплювали все на бюст леніна, бо він мав добрий череп для цього. Маланку в совку святкувати забороняли. На дорогах очікували міліціянти і могли підпалити костюм. Тому меланкарі часто носили з собою ніж, щоб швидко зрізати костюм, бо знімати його самостійно дуже складно.


Виставка «Памфір»


В «Українському домі» проходила виставка «Памфірова Маланка. Танець смерті та життя». В ній йдеться не тільки про фільм, а й про саме свято. Вона проходила, ще до початку прокату, щоб ввести глядачів у культурний контекст Буковини. Але й надалі реквізит з’являється у різних музеях та регіонах. Тому ви можете випадково колись натрапити на цікаву екскурсію.  Це багато масок, костюмів, декорацій і світлин зі зйомок.



Марія Квітка, художниця по костюмам, яка працювала над стрічкою, відтворювала все з нуля. Це доволі складний процес, але всі обирають створювати реквізит самостійно ніж купувати на антикварному базарі. Існує багато цехів та талановитих майстрів. У якості експонатів представлено більше сорока костюмів та ста масок. Для дослідження і розуміння як створювати маски спеціально купували у населення та на ярмарках. Для фільму робилися нові. Використані маски з місцевості сіл Белуя, Глибока, Вашківці, Красноїльськ, Тарашани. Команда фільму створила власну Маланку, в такому вигляді вона існує тільки у кіно. Вона об’єднує в собі традиції різних сел Буковини та Івано-Франківська. Костюми для Маланки ви можете побачити також у роботах художника Андрія Хіра.

 

«Памфір» трейлер



Більше в телеграм:


236 переглядів

Останні пости

Дивитися всі

Comments


Commenting has been turned off.
bottom of page